Chipollino (gorky_look) wrote,
Chipollino
gorky_look

This journal has been placed in memorial status. New entries cannot be posted to it.

Єхав до Кийова, або Синок, не сци

Васю, зі мною все добре. Доєхав до Кийова пляцкартом.


Єхали зі мною дикі люде — жовнєри, чи то в урлеп, чи в діслакацію. В пляцкарту нормальні, бо там діти ще єдуть, то жовнєри даже не матюкаються, смотрять в фірки чи сматфони. А як сядуть сматфони, то підуть палити в тамбурт — ото йой.


Палити в тамбуртові не можна, але кшо купити бутилку пива у правадніка, то можна. Але пива куплять у правадніка не можна, то тре спочатку купити чай. В опщім все дуже складно в пляцкартах налаштовано.


Пішов папісять, злапали мене ті жовнєри та кажуть — ти скудов, пацан?


Я кажу — шо, пиздити будете?


Виходе головний жовнєр, сіржант, та каже: «Синок, не сци, армія все зробить за тебе, бо вона служить народу» - і почали пиздити один єдного. Тому шо я вже оплатів налоги, а далі армія все робить за тебе. Навіть єбательнікі палірувать — і то за тебе роблять. Я ж кажу — дикі люде.


Там ще лікар був солдацький, він тіпо як тренер — масірує дельтавідні, мастить патєрпєвших в тамбурті в кутку зільонком, та каже «джебом, джебом більше єбаш!» Веселі, курво, видно шо вони на тій войні ніц не роблять, тіко пиздяться. От ето жизнь.


Прибіг пан міліціян, бо в пляцкарту до Кийова завше є міліціян або два. Сказав шо пиздитися в тамбурті не можна, тре виходити на бліжайшей зупинці через двадцать хвилин, та там собі пиздитесь кіко хочете. Ле халепа, пан міліціян до того був з п“ятсот першого батальону, звільнився в мєнти по ранєнію, а жовнєри з п“ятсот третього, то вони так зраділи що ся зустріли, шо і пана міліціяна відпиздили до купи.


А потім разом з побитим міліціаном пішли навшпиньках, шоб дітей не побудити, через пляцкарт до проводниці чай пити та співати на весь потяг «Лента за лентою». Провідниця вийшла з купе десь під Яготином, вся пожмакана та заплакана, сіла на щаблі вагону, запалила цибурбан та сказала так горєсно — Вайна, вайна. Шож ти дєлаєш, курва! Лучших людей в нас забіраєш!


А потім в тому кінці пляцкарту ще одні жовніри були, але з єншоі бригади, то вони прийшли до нас. Але пиздится з ними не стали, тому шо в них був афіцер. А афіцер - то ніхуй собачий, то вищщоє образованіє.Том відразу перейшли до переговорів. Карочє, кажуть, ніхуя потяг по адрєсу не йде, а йде в Бецик, бо в нас там пепеде. А в нас пепеде в Кам“янці, оказуваєцця.


І машиніст потягу був за нас, тому шо він теж з Тридцять Шостої бригади дємабілізований, оказуваєцця. Каже - єбав я всьо, я марськая піхота, їхаємо або в Камінець по розкладу, або назад в Широкіне, бо я ща сірьозно потяг розверну, і мені пахую ваші лійтінанти с милиціантами, бо ніхто кромє нас. Я, каже, старінький дєдушка, мені вже тридцять два року, я своє пожив і мені тірять немшо. В мене високе давлєніє, і на фоні того давлєнія я зараз всім нічаянно можу пизди ввалити, включая раптових папарацці. Карочє, каже, рішайте шось пацани на місці, та не зліть вєтірана марськой піхоти. Я блять сторожовик водив, а не то шо пляцкартний лакаматів. Время пішло!



Тому ми три вагони тим абарзєвшим з П“ятдесят Сім відчепили, шоб вони нас не зайобували, але тихесенько, бо дітки у пляцкарту сплять.

А потім вже майш в Кийові почали мінятися курточками на пам“ять. Тому я тобі вже не віддам твій ріглан адідас, ле натомість можу дати ніхуйовий даун-малтикам грис нато рипстап гігро. Бери, не сумнівайся. То ахуєнна курточка, кедь я на пірон в ній вийшом, мені стали пхати на руки діток, шо ми єх побудити ся бояли, та просить селфі. Ви тіпа солдат? - Я кажу, ну вже тіпа в опрідільонном смисле.


А ті вар“яти, шо з П“ятдесят Сьомої, відчепили локомотіва, забрали провідницю, побитого міліціяна та нашого врача (на всяк випадок), сіли на дах та поєхали на йом в свій пепеде в Кам“янці. Я ж кажу — дикі люде. Жовніри.


В опщім. Нєхуй мені робить в Кицмані юрістом. Хуйня то усьо. Подав документи до прийому. Курточка в мене вже є.




Tags: Буквономика, Как правильно жить, Литаратура
Subscribe

  • СБУ 2

    Попросили пояснить эту историю. Хорошо. Через Сашу Деревянко мне прислали на фронт обработанные фотки с моей любимой. У меня сорвало крышу, я…

  • Жук

    Я хочу рассказать о Жуке. Это дочка Киры Джафаровой и кардиохирурга Игоря Поливенка, начальника отделения. Это Харьков, зайцевская клиника. Она…

  • Хомяк

    Денис Циотов. Приехал на фронт дать концерт. Колонки, электрогитара все дела. На стульчики сели в рядок, слушаем эх жизнь пошла. Но тут верещит…

  • Post a new comment

    Error

    Comments allowed for friends only

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

  • 47 comments
Previous
← Ctrl ← Alt
Next
Ctrl → Alt →
Previous
← Ctrl ← Alt
Next
Ctrl → Alt →

  • СБУ 2

    Попросили пояснить эту историю. Хорошо. Через Сашу Деревянко мне прислали на фронт обработанные фотки с моей любимой. У меня сорвало крышу, я…

  • Жук

    Я хочу рассказать о Жуке. Это дочка Киры Джафаровой и кардиохирурга Игоря Поливенка, начальника отделения. Это Харьков, зайцевская клиника. Она…

  • Хомяк

    Денис Циотов. Приехал на фронт дать концерт. Колонки, электрогитара все дела. На стульчики сели в рядок, слушаем эх жизнь пошла. Но тут верещит…