Chipollino (gorky_look) wrote,
Chipollino
gorky_look

Сто дваццять голів, або Думать та рубать



- Виходь, курво! - ревонув Геракл в лаз печери та постукав рукояттю меча о каміння. - Я тебе таки ушатаю. На шо хочеш отвічаю.


- Па галавє сєбє пастучі. Ти знаєш шо накоїв? - донісся у відповідь рик з печери. - Ти шо, не знав шо у гідри замість однієі голови вироста дві, якшо відрубатиі? В мене блять девять голів було, а зараз шось біля ста двадцяти. Я тут сиджу, поворушитись не можу, головами в стелю впираюсь. Хата, як в гадюшнику. Як я тобі вийду? Через камін, як сантаклаус? Вовшебним чином?


Геракл пожував бороду.


- Це ще токо початок проблєм, - знову заговорило з печери. - Як я цю орду голів годувати буду? Ти знаєш який прожиточний мінімум в Греції?


- Та мені похуй мінімум, я син бога, - надмєнно відповів Геракл.


- Шо, сам Іісус???


- Та нє, - чомусь знітився Геракл. - В мене Зєвс батько.


- То ти не божий син, а божествєнний. А то втора катігорія. Ну й шо будемо далі робити?


- Біз панятія, - чесно відповів Геракл. - Мені треба залік по подвигам здать. От, у зачьоткє є пункт «лернейска гідра».


- Лернейський, а не лернейска.


- В смислі? Ти шо, мальчік? - здивувався Геракл. - В сенсі — пацан?


- А ти шо, спрашував мене? Блять, якшо я кось звідси вилізу — тобі пизда, Геракл, хоч би хто тобі був папа, хоч Зєвс, хоч начальник митниці. Атвічаю. Теж на шо хочеш.


Геракл сів біля лазу та замислився.


- Слухай, а якшо культі припалювати, коли голову відрубаєш, може вона знову не виросте? - запропонував герой. - В мене тут помогайло є, Іолай, небіж. То я буду рубати, а він дєзінфіцірувать. Ти по одній голові висовуй з печери, то може вийде, га?


- Та хуй його зна… - невпевнено відповіла печера. - Давай спробуємо. А шо робить? Сидіти тут до скону? Зараз, пошукаю голову що ближче до входу. Гадство, ледве ся розпутав...


- Йолайчику, тащі спічкі! - заволав Геракл, здіймаючи меча.


З лазу печери випнулась страшна зміяча голова на гнучкій шиї та з підозрою подивилась на Геракла.


- Давай, поєхалі, - сказала голова. - Син бажествєнний. Тіко шоб акуратно. Як в барбєршопі.


Геракл хряснув мечем по шиї, а Іолай миттєво припік зріз.


- А-а-а! - страшно заревла печера. - Та ти охуєв вапще! Больна жеж!


- Терпи. - повчально сказав Геракл. - Давай другу голову.


- Та пішов ти нахуй! Сам дурні наробив, а терпіть мені! Прутня собі відрубай та припечи. І потерпиш.


- Не матюкайся, - суворо відповів Геракл в печеру. - Тут діти. Йолайчику, піди побігай десь, мені з гідром тре поговорити як мущіна з мущіной.


Деякий час гідр з Гераклом мовчали.


- Ну й шо будемо робити? - спитав герой.


- Скудов мені знати. В мене вже мігрєнь від тебе в двадцяти головах одноврємєнно. Треба думати перед тім як рубати.


- Слухай, а може ти сракою вперед з печері вилізеш? - з надією спросив Геракл.


- Ага, січас. І з вазіліном.


- Та я не в тому сенсі…


- Та ладно. Знаємо ми вас, грєков.


Геракл зітхнув, сховав меча та почав запихувать відрубану гідрову голову в торбу.


- Йолайчику. Йдемо звідси. Ну шо тобі сказать, подвіг, чесно кажучи вийшов так собі. Не альо. Бувають в жизні пасмурниє дні. От, голову покажемо, може зарахують. Ну а шо ти тут зробиш? Тут пірфоратор треба, шоб до того чудовіща ся добрати. Пішли, пішли...


- Стаять!.. - страшно заревла печера на сто двадцять голосів, шо хор Алєксандрова. - Бицця будемо! Сука, ну я колись жеж вилізу, я тебе знайду… Голодати буду шоб пахудєть! Син Зєвса, я вже адрес твій знаю!


- Пішли, пішли, пішли, Іолайчику… - пробурмотів Геракл, поспішно переходячі на біг. - Всьо, подвіг закончівся. Нема що нам тут робити. Бач, засіла тварюка в хаті та не вилазе. Та ще й ми у всьом винуваті...


Томушо перед тим як рубати, таки треба спочатку чіртьож мати, або як кажуть в Полтаві - «креслення». Та Тактіческій План — вже не знаю, як то в Полтаві зветься.


Tags: Буквономика, Историка, Литаратура, Одисея
Subscribe
  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

  • 25 comments
Previous
← Ctrl ← Alt
Next
Ctrl → Alt →
Previous
← Ctrl ← Alt
Next
Ctrl → Alt →