Chipollino (gorky_look) wrote,
Chipollino
gorky_look

Як то було, або Гдє дєньгі?



А все було так. Фінікійці колись придумали дєньгі.


- Це шо таке в нас получілось? - тихо спросив перший фінікієць.


- Дєньгі, - похмуро відповів другий.


- А на шо воно треба?


Третій фінікієць обережно то понюхав та спробував дєньгі на зуб.


- Но, то їсти не можна.


- Ну то його нахуй, давайте шось друге придумаємо. Палєзноє. Парову машину чи кись літатєльний апарат.


Тут приплигала на одній ніжці доча першого фінікйця, Заррімуха.


- Ой, тату, а шо ви таке придумали знову?


- Дєньгі. Тіко покишо не знаємо на шо то годицця. Сидимо от, вирішуємо.


- Ой, які прикольні дє-є-єньгі! А давайте єх кидати догори та дивитись як вони смішно падають!.. А потім на них танцувать та валяцця!


- А ну бистро пішла до хати уроки вчить! Тобі гіаграфію здавати. Пісюха мала, п“ять років, вона вже вчить дорослих людей — до чого треба дєньгі. Та швидко, бо по сраці зараз буде лозиною.


Заррімуха поплигала вчити гіаграфію. Фінікійці мрачно дивилися на дєньгі.


- Ото ми ріально хуйню придумали, - сумно сказав другий фінікієць. - Давайте єх викінемо до фрасу, шоб шос погане з того не вийшло. Шос мені серце підказує, шо нічого доброго з тих дєньгов не вийде.


- Та ти йобу ся дав, - хором відповіли остальні фінікійці. - Дєньгі викидувать! Ти єх зароби спочатку...


- Давайте ці страшні дєньги мені, - сказав фінікійскій жрец. - Я кось зроблю, шоби від них нікому шкоди не було.


- Ти спочатку дощ наколдуй, - відповіли фінікійці — Геліоєбал єбучий.


- Не «геліоєбал», а Геліогабал.


- Та то похуй, давав, єбав. Тобі шо не дай, все проєбеш. Йди молись, карочє. Деньгі — то слішком небезпечна річ, шоби давати сілякім жерцям. То ще гірш, ніж викинути.


Жрець ся знітив та пішов. Тут знову приплигала Заррімуха.


- Татко, татко! Я вже вивчила гіаграфію, та знаю куди дєньгі дівати!


Та пхає фінікійцям папірець із папурусу в косу лінєєчку.


- Шо, в Індію???


- Та переверни тітрадку, ти ж догори дригом йо тримаеш, татусю!


- Шо в Амєріку???


- Но то!


Перезирнулись фінікійці та ся тяжко замислили. Думали півдні.


- А шо, ідєя, - каже старий фінікієць. - Давайте туди дєньгі відвеземо. От яка в тебе доня розумна, Баал Миколайович!


- Ах тиж наша цяця-люля, ах ти ж наша масіпусічка. - ся вмиляють фінікійці. - П“ять рочкув тіко, та вже розумна шо та Астарта.


Так і зробили.


***

З того часу всі фінікінці вимерли, всі гроші у Америці, а всі баби з п“яти рокув знають найлепше всіх — куди дівать дєньги.




Tags: Буквономика, Историка, Нашеведение, Политикономия
Subscribe
  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

  • 25 comments