Chipollino (gorky_look) wrote,
Chipollino
gorky_look

Саме ліпший хвостовік, або Свята Маріє

Тіхо, тіхо, - каже Добрий. - Нітку от сюди ставляй та тягни. Тіко остарожно. Почувствуй натяженіє.

- Слухай, ну його нахуй, пішли зсюди. Бо зараз йобне на всьо поміщеніє. Та ще дві хати справа та зліва рознесе. Я вже почувствував натяженіє усім організмом.

Добрий любить хвостовикі від мін. Він блять калєкціонєр. Він може колупати асфальт, шоби добути особливо ценний хвостовік вісімнадцятого сторіччя в іспалненії вівальді від міни вісімдесять два міліметри. Він каже, шо вони як квіти, тіко залізні.

- Тихо, не сіпай.

- Я не сіпаю, я сам сіпаюсь. Нєпраізвольна. Добрий, ну йо нахуй. Що ми сюда прийшли? Нам було треба двєрь на дрова. Тіха прішлі, тіха ушлі. Лежить блять на діванє хвостовик від міни — тож не спроста він там лежить! Де сама міна? Чому стіни шплінтерами не пойобані? Давай, берем ті двері та уйобуємо. Осінь на дварє. Я жити хочу, я люблю.

- Тіхо, кажу, не сіпай, бо ріально пиздане.

- Давай хоч сапьоров позовемо.

- Ага, січас. Сапьори собі хвостовик заберуть. А то охуєнний хвостовик, на ньому навідь фарба є. Всьо. Давай, дьоргай!

- Свята Марія, матір Божа, ся радуй. Благословенна ти між жінками, та благословен плід лона твого… Молись за нас, грішних. І зараз, і в годину смерті нашої, амінь.

Всьо, виходимо. Знімаю каску та витираю шемагом охуєвшу голову.

- Шо, паєхалі до хати?

- А двєрь?

- Та пішла вона нахуй та дверь. Ти шо, абідєвся?

- Та то таке.

- Не, ну сірьозно?

Добрий сіда поруч на ступені, палить та понурюється.

- Горький. Ну ізвіні. А хоч я подарю тобі того хвостовика? Не, ну сірьозно! То охуєнний хвостовик! То такий хвостовик, що всім хвостовикам хвостовик! З фарбою. На тримай! Блять, від серця відриваю! Ти ж тоже жизнью ризикував!

- Та нахуй воно мені тре. Фоксу віддамо.

- А Фоксу за шо?

- В нього деньражденія місяць назад був. А ми йому ніхуя не подарували кромє «горкі». А кедь би піздануло на нєізвлєкаемость, то й машину би перевернуло, то Фокс тоже ризикував.

Йдемо до машини.

- Фокс. От тобі хвостовик, й шоб ти був здоровий. С прашедшим тебе дньомражденієм.

Фокс круте хвостовика та уміляєтся.

- Та щей с фарбою! Цеж не хвостовік, квіточка! Пацани, ієбіческа сіла! От вам благодарочка! Від душі! А де двєрь на дрова?

Нє, так ніззя воювать.



Tags: Воеводство, Нашеведение, Тыррор
Subscribe
  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

  • 22 comments